Більш реалістичнішої сфери буття, ніж бюрократична машина державного управління, мабуть, немає. Там все діє за своїми законами, шестерні, колеса та важелі цієї машини повертаються повільно і дуже важко їх пришвидшити чи загальмувати. Тут, як казав один мій знайомий будистський монах: " Все у руках бога. Але зусилля потрібно прикладати." Вісім років зусиль, І ось воно - над моєю головою гуркоче бетонозмішувач, шестеро молодців працюють над капітальним ремонтом покрівлі, для когось неприємний, а для мене найочікуваніший, в повітрі розливається аромат плавленого бітуму. Неймовірно - але факт. В період, коли у країні війна, знайшлися гроші для ремонту школи. Можливо для освіти ще не все втрачено? Щиро вдячний всім, хто допомагав нам у досягнені цієї мети.