Не люблю бюрократичних процедур і вважаю автобіографію одним з найнудніших видів читва. Тим паче, навряд чи знайдеться людина, що захоче у офіційній автобіографії писати про себе щось таке особисте. Взагалі автобіографія асоціює у мене з надгробним написом, тільки дещо розширеним. Тож одного разу, готуючись до участі в конкурсі "Директор школи", спало мені на думку написати про себе у вигляді вірша. Що з цього вийшло - читайте тут.
Уже не парубок моторний,
Та дядько хоч куди козак:
На всякі видумки проворний,
І до роботи не так сяк.
Я на Поліссі народився,
Ходив в садочок, в школі вчився,
Медаль здобути навіть зміг.
Навчався потім на фізматі,
В гуртожитку, як в рідній хаті,
П’ять літ Житомиру віддав.
Пив, їв, гуляв, потроху вчився...
І за дівками волочився ... ну і так далі. Продовження - у файлі.
Вибачте за розділові знаки (вірніше за їх відсутність). Дійдуть руки - виправлю.