Все учительство України стоїть на вухах і нервово раз по разу перевіряє вхідні повідомлення на телефонах. Але очікуваного "листа щастя" від банку все немає і немає. Вже давно минули всі строки авансу, уже через 5 днів зарплата, а рідне відомство ні пари з вуст. Поставилося рідне міністерство до нас як завжди - як до бидла. Ну хоч би одна держимордна свиня хрюкнула:"Ситуація ось така. Потерпіть. Гроші виплатять у такі строки." Ні. Через усі можливі канали дізнаємося про якусь державну субвенцію, про те що ніхто не сказав як її виплачувати, і коли вона буде - невідомо. Я не кажу про те, що б хто не будь вибачивсь, не кажучи вже про покарання винуватих. Все можна сперти на війну. Але Бог - не фраєр. Він все бачить.