Щоб не збиватися на банальне скигління з приводу тяжкого життя, почну з позитиву. Міносвіти нарешті завершив замовлення підручників. І, скоріше за все, заодно завершив їх видання ( не розпочавши). Банальна історія - гроші на це не виділили. Ну ніколи нам (вірніше - їм) про це думати. А заодно зробили все, щоб видавці взагалі не мали на чому друкувати. Папір і картон - лише українські. Ну як, надовго нам вистачить нашого Полісся і карпатських лісів на такі забаганки?  Кажуть, що ми, українці, жадненькі, скупенькі і житрі. По ідеї, спочатку переведемо на папір російські ліси, а потім - чиї на черзі. Так ні, складається враження, що у нас при владі  неУкраїнці. Це ж тільки папір. А як ці підручники розподіляться будуть? Хоча б для тих самих пільгових категорій? Првильно. я не знаю. І в МОН теж ніхто не знає. Або знає, та перед виборами боїться говорити. Буде, мабуть, так: до виборів ніяких підручників, крім електронних, не буде зовсім ( причина, думаю, очевидна), а після виборів, десь після новорічних свят, щось зявится в торгівлі. Для всіх і за гроші. За гроші - для всіх. А поки що, любі колеги, як завжди, за мізерну зарплату, з нездоровим вогнем ентузізізму в очах, потягнемо бідне школярство гризти чортів граніт науки, виконуючи при цьому забаганки всіх вище-, нижче- і паралельнолежачих, які задля свого існування стільки для нас навидумують справ і звітів, що про відсутність підручників ми або забудемо, або будемо думати як про неварту уваги дрібницю. А так хочеться почути:" А підручники є! "