Сьогодні, мабуть, уже не гріх привітати усіх колег із закінченням навчального року. Залишились дрібниці: завершити табірні зміни відпочинку ( у кого вони ще збереглися) та довершити ремонти (якщо є гроші). І - у відпустку. Правда, знову з урізаними відпускними (адже так звана "престижність праці", яку наше керівництво оцінило аж в 1%, у відпускні також не увійде). Від цього настрій зовсім не  поліпшується. Виникає непереборне бажання послати всіх туди, де зараз наша "престижність". Але спрацьовує український менталітет і більшість переходить на схему "Як платять - така і віддача". Тож нехай міністерство будує тактичні і стратегічні плани, але доки в учителя не відновиться внутрішній стимул до праці (а для цього мало повернути зарплату до попереднього ріня, необхідно показати, що держава дійсно бажає змін на краще (виділяє кошти на ремонт, придбання парт, обладнання, програмного забезпечення тощо) доти всі реформи будуть на папері. але це тема вже зовсім іншої розмови.